Додати для порівняння
Швидкий зв'язок
×

Показувати ціну в UAH

Статті про нерухомість
16.01.2012

Архітектурні стилі київських прибуткових будинків. Частина 2

Кілька спробів запровадити у Києві «російський стиль» зроблено в часи першої «будівельної лихоманки». Найяскравіший приклад — прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 45 (архіт. М. Г.Артинов, 1901).

Зверталися й до інших екзотичних та зовні ефектних у деталях стилів. Великі прибуткові будинки по вул. Ольгинській, 2/1 та Рейтарській, 31/16 було декоративно у дусі мавританської архітектури (архіт. М. І. Яскевич, 1900).

Друга «лихоманка» припала на добу поширення стилю модерн, що мав у Києві приклади усіх етапів розвою, починаючи від першого, найяскравішого прояву стилю ще 1901 року, коли В. В. Городецький спроектував і почав будувати свій прибутковий будинок на Банківській, 10. Потім був спрощений цегляний декор у дусі «модерн» суто як данина моді (Ірининська, 5 (втрачений) та Ярославів Вал, 4; обидва 1907) та більш енергійно розроблені фасади (Миколаївська, 15), фасади декадентські витончені (Назаріївська, 19 і 21; 1907-1911), знову спрощені (Ярославів Вал, 14; 1908) та інші — насичені пластикою ліплених оздоб, вправно декорованих характерними ознаками стилю (Ярославів Вал, 14-А, технік М. В. Клуг, 1910; Пушкінська, 21, 23, 1909-1910; Велика Житомирська, 32; Костьольна, 7,1913). Були чудові приклади розробки фасадів у дусі «модерн» з використанням елементів історичних стилів минулого (Мала Володимирська, 74 — архіт. П. Ф. Альошин, 1911; Рейтарська, 20/24 — архіт. О. М. Вербицький, 1912; Велика Житомирська, 8-А — архіт. М. П. Бобрусов, 1909-1913). Були будинки-велети, де декор виконував досить скромну роль, акцентуючи висотну домінанту — вежу, шатро, декоративну вставку (Володимирська, 61/11 — архіт. Й. А. Зекцер і Д. Г. Торов, 1910-1912; Інститутська, 16-18 — архіт. Ф. А. Троупянський, Л. Б. Мінкус, 1910-1912 - втрачений).

Вул. Левашовська, 19. Архітектор М. Вишневський, 1901 р  Вул. Пушкінська, 45. Архіектор М. Артинов, 1901 р.  Вул. Володимирська, 61/11. Архітектор Й. Зекцер, «Будинок Мороза». 1910- 1911 рр.  Вул. Велика Житомирська, 8, 1910 р.  Миколаївська площа, 4. 
Вул. Левашовська, 19. Архітектор М. Вишневський, 1901 р 
Фото 1993 р.
Вул. Пушкінська, 45. Архіектор М. Артинов, 1901 р. 
Фото 1993 р. 
Листівка початку XX ст.
Вул. Володимирська, 61/11. Архітектор Й. Зекцер, «Будинок Мороза». 1910- 1911 рр. 
Фото 1993 р.
Вул. Велика Житомирська, 8, 1910 р. 
Фото 1993 р.
Миколаївська площа, 4. 
Фото 1910 р. 
Будинок знищено у вересні 1941 р.

рн». У романтизованих формах національного стилю були споруджені й прибуткові будинки на вул. Паньківській, 9 (архіт. В. Л. Максимов, 1907 та декор — архіт. В. Г. Кричевський, 1908 — не зберігся) та вул. Паньківській, 8 (архіт. М. О. Шехонін, 1910).

Декоративне оздоблення в українському стилі, започатковане В. Г. Кричевським, мало резонанс і в інших спорудах у стилі «модерн» (Музейний пров., 4 — архіт. В. М. Риков, 1909). У стилі суто українського бароко, розробленого з деякими елементами модерну, було споруджено великий прибутковий будинок на Володимирській, 19 (архіт. П. Ф. Альошин, 1912 — втрачено).

Вул. Велика Васильківська, 14. Архітектор П. Свадковський, 1911 р.
Вул. Велика Васильківська, 14. Архітектор П. Свадковський, 1911 р. 
Фото 1993 р.

Цікаво зазначити, що до українських національних рис в архітектурі зверталися й зодчі-росіяни, які поважали місцеві традиції. Перед самим початком Першої світової війни було споруджено вже кілька прибуткових будинків у лаконічних формах конструктивізму, коли увагу приділено вже не декору і деталям, а загальному обрису, площинам, ритму вікон, балконів тощо (Велика Васильківська, 47) або зроблено наголос на великих стилізованих сандриках простого малюнку (Верхній Вал, 54; Хорива, 43). Ці прийоми ще побутували в архітектурі фасадів житлових будинків, споруджуваних у 1920-х роках.

Цілком слушну, належну оцінку київській забудові кінця XIX - початку XX століття дав свого часу Г. Лукомський: «... все... споруджене у Києві за останнє десятиріччя, є даниною все тому ж пережитку Віденського Ренесансу, тобто складається зі стін, оснащених вежами, куполочками і занадто перевантаженими всілякими погано виконаними деталями. Щоправда, у Києві є приклади грандіозності в будівництві, і таких високих прибуткових будинків, як будинок Гінцбурга (так за оригіналом. — Д. М.), не знайти й в Петербурзі».

Та, попри певну строкатість, загальне тло забудови прибутковими будинками історичного центру Києва сприймається як цікаве мистецьке явище. Місто справді мало характерний вигляд, власне архітектурне обличчя. Його можна було б поліпшувати, якби залучити до цього обдарованих, справжніх архітекторів, які б поважали творчий доробок попередників... Але то надто велика проблема і — тема окремого дослідження.

За матеріалами книги Дмитра Малакова «Прибуткові будинки Києва»

Нещодавні статті

Teren Plus 1996-2019

×

Швидкий зв'язок

Додатково

×

Дякую!
Ваша заявка відправлена.

Сталася помилка під час створення заявки