Додати для порівняння
Швидкий зв'язок
×

Показувати ціну в UAH

Статті про нерухомість
03.07.2003

ОРЕНДОВАНИЙ ОФІС: РАДО БРАЛИ - СУМНО ВІДДАВАЛИ

Оренда приміщень лишається одним з найпоширеніших господарських договорів. Проте й суперечки між орендарями та орендодавцями, а надто у столиці, займають чільне місце у практиці арбітражних судів. А що ближче до центру міста, то обставини конфлікту стають заплутанішими...

Якщо офіс розміщено в неприватизованому будинку, до нього можуть застосувати сумнозвісний Декрет КМУ "Про впорядкування використання адміністративних будинків і не житлових приміщень, що перебувають у державній власності". У документі передбачено можливість розірвання укладених договорів оренди і дострокового виселення орендаря з таких приміщень, якщо вони знадобилися для розміщення центральних органів влади. У подібну халепу втрапили акціонерна компанія "У." і товариство з обмеженою відповідальністю "З.". Свого часу вони уклали договори оренди приміщень з державним підприємством "С." У самому центрі столиці. Будинок впав в око поважній державній установі, наслідком чого і стало застосування до орендарів вищезгаданого декрету.

Втім, орендарі, АК і ТзОВ, добровільно виселитися не захотіли. Установа звернулася до Вищого арбітражного суду з позовом про визнання договорів оренди на спірні приміщення недійсними. Вже у судовому засіданні АК визнала позов і погодилася виселитися, але за умови, що їй відшкодують вартість поліпшень, зроблених нею власним коштом і власними силами в орендованих приміщеннях (п.2 ст.27 Закону "Про оренду державного та комунального майна"), на 81 тис. 758 грн. ТзОВ же вимоги про виселення вважало безпідставними. Суд визнав договори оренди недійсними на підставі ст. 48 Цивільного кодексу України (недійсність угоди, яка не відповідає вимогам закону). Обох відповідачів зобов’язали передати орендовані приміщення установі-позивачу, хоча і стягли з неї на користь АК суму, що вимагалася.

Раділи в установі недовго. З’ясувалося, що приміщення частково зайняті іншими фірмами, які не брали участі у розгляді справи. Дехто з них про всяк випадок змінив назву або перереєструвався в інші організаційні форми. Було виявлено випадки суб-суб- і так далі оренди.

А що ж ТзОВ? Спочатку його оштрафували на 17 тис. грн. на підставі ст. 119 Арбітражного процесуального кодексу України - за ухилення від виконання рішення суду. Далі на підставі ст. 89 Арбітражного процесуального кодексу України вже винесене рішення було, без судового розгляду, додаткове роз’яснене.

Спірні приміщення підлягають звільненню будь-якими юрособами, незалежно від того, чи залучалися вони до судового розгляду і чи визналися їхні договори незаконними. Втім, наглядова інстанція Вищого арбітражного суду України, розглядаючи заяву ТзОВ про перегляд рішення, скасувала ухвалу про накладення штрафу через недоведеність участі ТзОВ у створенні плутанини у справі на стадії виконання рішення. В інших частинах рішення суду залишено без змін.

Поради директору-орендареві

Якщо вас виселяють за рішенням суду, до треба взяти до уваги ст. 119 Арбітражного процесуального кодексу України, де передбачено штраф за ухилення від виконання рішення суду (до 17 тис. грн). Аби цього не сталося у випадку оскарження чи якихось інших дій, що перешкоджають виконанню, слід спочатку подбати про зупинення виконавчого провадження (ст. 34-36 Закону "Про виконавче провадження"). Тільки маючи відповідну постанову про зупинення виконавчого провадження, можна не поспішати з виселенням і спробувати відновити справедливість.

© Сергій Теньков, юрист "Галицькі контракти" №12 (20 - 26 березня 2000)

Нещодавні статті

Teren Plus 1996-2019

×

Швидкий зв'язок

Додатково

×

Дякую!
Ваша заявка відправлена.

Сталася помилка під час створення заявки