Розбудова Києва. Історія столичних прибуткових будинків. Частина 2

Все це обумовило приплив людності до міста, причому переважав контингент осіб, зайнятих не у виробничій, а в конторсько-посередницькій, чиновницькій, обслуговуючій, інтелектуальній сферах. До того ж, у Києві завжди зосереджувалася значна кількість військ, управлінського апарату, навчальних закладів. Промислові підприємства не були домінуючими для працевлаштування. Саме ці обставини й спричинили потребу міста у великій кількості квартир. Тим часом названі категорії за своїм майновим станом, здебільшого, не мали можливості швидкого придбання нерухомості у вигляді ділянки під забудову або ж власного будинку, тому й задоволення масової потреби у житлі пішло найоптимальнішим шляхом - за рахунок спорудження великих багатоповерхових житлових будинків з віддачею квартир у найми. У такий роб житлова проблема великих міст вирішувалася в усій Європі, тож Київ, звичайно, не був піонером.
На початку 1890-х років Київ уже мав перші електростанції, перший в Україні та Росії електричний трамвай, водогін, каналізацію. Від 1870 року, коли внаслідок впровадження у Російській імперії міської реформи було утворено думу та її виконавчий орган - міську управу, почалося регульоване керування і будівничою справою.

Київський трамвай у Святошині та на Хрещатику. 1900-ті роки		Прибутковий будинок на вул. Ярославів Вал, 1 (архітектор М. Лобачевський, 1896-1898) — новий тип споруди владно підноситься над старими особняками. Фото 1909 р.

У складі управи діяв будівельний відділ з дипломованими архітектором, інженером, землеміром, які складали й розглядали проекти, кошториси, перевіряли звіти про будівництво, виконання вимог Урочного положення. Управа давала дозвіл на будівництво.

Від середини 1890-х років Київ охопила "будівельна лихоманка". У цей час місто підкоряється загальному процесові капіталізації житла - великий багатоповерховий і багатоквартирний будинок стає джерелом прибутку. Вкорінюється поняття "прибутковий будинок". Саме внаслідок масового поширення принципу вкладання капіталу і в житлове будівництво за досить короткий термін Київ набув того вигляду, який ще донедавна становив характерну ознаку його історичного центру. Ось рядки з київського путівника тієї доби про місто: "Ці багатоповерхові будинки виросли за якихось п’ять-шість років у період будівельної лихоманки, що охопила Київ у 1895 р. Земля в центрі міста купувалася з бою, старі будинки, ще цілком придатні для житла, зносилися дощенту, а замість них поставали гігантські будівлі новітньої формації. Кількість цегельних заводів зросла, ціни на цеглу підскочили мало не вдвічі, банки видавали позички направо й наліво, місто стало невпізнанним зовні. Досить сказати, що кількість новоспоруджених кам’яних будинків за період від 1898 до 1901 року сягнула вражаючого числа — близько 1000». Втім, то не були винятково прибуткові будинки. Чимало будувалося й дерев’яних, та й саме поняття «будинок» у таких переліках не розкрито кількістю квартир. Тим часом 1897 року в Києві налічувалося 11132 дерев’яних будинки і 2 630 — кам’яних, або менше 20 %. Отже, прибутковий будинок як такий все ще не переважав у забудові. Однак «лихоманка» тривала.