Статті про нерухомість - Сторінка 15

Елітні квартири подобово в центрі Києва та центральній частині Подолу

Здача в оренду елітних квартир у центрі Києва, в тому числі й подобово, один з основних напрямків роботи агентства нерухомості "Терен Плюс". Київ - місто, що поєднує в собі історію красивої країни і розвитку бізнесу - відносини європейського рівня. Крім цього, в місті є чимало пам’яток та важливих історичних місць, тому щороку до Києва приїжджає все більше туристів. Адже тільки тут можна доторкнутися до витоків Київської Русі, до історії власної країни і власного народу, відчути неповторний дух часу. Ну, а відпочивати завжди хочеться з комфортом, тому в столиці України розвинена також індустрія оренди та найму нерухомості. Елітні квартири в центрі Києві та центральній частині Подолу подобово - це часто більш прийнятний варіант для ділової людини, ніж навіть дорогий готель. Такі апартаменти забезпечені всім необхідним для комфортного проживання, устатковані за останніми тенденціями моди, мають актуальний і ексклюзивний дизайн. Тут немає настирливих покоївок або галасливих сусідів в номерах поруч. Ви отримуєте справжній домашній відпочинок, можете дозволити собі повернутися, коли Вам зручно або запросити в гості друзів. Крім того, якщо ви вирішили зняти елітну квартиру в центрі Києва або центральній частині Подолу - місце розташування квартири дозволить вам без проблем дістатися до більшості пам’яток, як власним автомобілем, так і метрополітеном. Відвідуючи столицю України, варто потрапити на Хрещатик і Майдан Незалежності (Майдан) - це місця, де творили історію багато років, навіть століть. Якщо зняти квартиру в центрі Києва або центральній частині Подолу - то дістатися до неї можна навіть пішки, така прогулянка буде не тільки цікавою, але і дуже пізнавальною, тому що центр міста - осередок різноманітних музеїв і розважальних центрів. Пройшовши по Майдану, загляньте і на Європейську площу, вона теж має масу цікавих пам’яток. А коли відчуєте приємну втому, повертайтеся в свою квартиру. Так, так, саме в свою, бо квартира подобово дозволяє Вам почувати себе справжнім киянином. У Вас є можливість приготувати вечерю самому або замовити її з ресторану, запросити гостей або бізнес – партнерів, або провести вечір перед телевізором. Загалом, щоб Ви не обрали, Ви отримаєте комфорт класу «люкс» і максимально якісні послуги. А це означає, що ще довгий час будете з вдячністю згадувати гостинність великого міста і спробуєте повернутися ще не раз, щоб зануритися в незабутню атмосферу Києва та його настрою.

Оренда квартири на Майдані Незалежності

Відомо, що головна площа країни - Майдан Незалежності - отримала свою сучасну назву тільки в 1991 році і стала символом всієї Україні. До цього вона була Хрещатицькою, була Думською і Радянською. Потім носила імена «всесоюзного старости» Калініна і Жовтневої революції. Агентство «Терен плюс» пропонує вам квартири в самому центрі Києва - 2 - кімнатні квартири на Майдані Незалежності в подобову оренду. Софіївська 8 і Софіївська 1 Ця площа стала свідком багатьох важливих історичних подій, це культурний і діловий центр міста. Уявіть, що означає жити на Майдані? Ви можете не тільки пройтися Хрещатиком, як багато туристів, але й поспостерігати за метушнею «вируючого» центру з балкону затишної квартири на вулиці Софіївській. Двокімнатна квартира в самому центрі Києва, яку пропонує в оренду агентство нерухомості «Терен плюс», потішить Вас не тільки своїм місцем розташування в центрі чотирьох площ міста: Софіївської, Михайлівської, Європейської та Майдану Незалежності, а й комфортом. По-перше, завдяки плануванню студіо і висоті стель, апартаменти досить просторі. Теплий тон стін і текстилю, сучасні елементи декору створюють затишну атмосферу в приміщенні. По-друге, є всі необхідні меблі, і головне - чотири спальних місця. Крім цього квартира повністю обладнана сучасною технікою: LCD ТV, телефон, праска, фен, прасувальна дошка, електрочайник, мікрохвильова піч, посуд, пральна машина, кабельне ТБ, Wi-Fi доступ до швидкісного інтернету. Наявність бойлера і кондиціонера забезпечують постійний комфорт, незалежно від погодних умов. Важливим плюсом є наявність у будинку ліфта і кодового замка.

Квартира в оренду на вулиці Лютеранська. Історія вулиці

вул. Лютеранська Вулиця Лютеранська бере свій початок від Хрещатика і, стрімко піднімаючись в гору, приводить нас до аристократичних Липок. Свою назву вулиця отримала в 1830-х роках від численної громади німців, чехів та інших протестантів, які оселилися тут за століття до цього. Представники лютеранської релігійної громади займали чільне місце в суспільстві. На їхні кошти була побудована євангелічно-лютеранська церква святої Катерини у романському стилі за проектом архітекторів І. Штрома і П. Шлейфера. Після революції церкву використовували не за призначенням. В останні радянські роки в цій будівлі знаходилась адміністрація музею дерев’яної архітектури і народної творчості. У 2000 році після ремонту церкву повернули вірянам. В будинках №18-№20, які знаходяться поруч, була лютеранская жіноча гімназія, яка вважалась найкращим учбовим закладом. В ній навчалися сестри Булгакови. Уроки Закону Божого вели різні викладачі - ксьондз, пастор, піп, рабин. Піднімаючись по Лютеранській, отримуєш справжнє задоволення, розглядаючи декоровані стіни будівель. Так, будинок № 6 пишно прикрашений скульптурами, серед яких запам’ятовуються бородачі-атланти. Колись у ньому жили відомі люди: генерал Д. Краснокутський, в 1945 - комендант Будапешту, видатні спортсмени - подружжя Піменових. Дошка на цьому будинку повідомляє, що в 1914 році тут зупинявся М. Горький, але це помилка. Він зі своєю дружиною-акторкою М. Андрєєвою мешкав поруч. Будинок № 15, побудований архітектором Вербицьким в 1908 в стилі модерн, прикрашений живописним панно, про який ходили легенди, що його автор - Врубель. Цікава будівля особняк № 23, яку романтично налаштовані кияни називають «Будинком вдови, що плаче». І справді - його фасад прикрашає маскарон з жіночим обличчям, по щоках якого під час дощу течуть струмки, схожі на сльози. Але життя більш прозаїчне за легенди. Будинок звели в 1907 році за проектом прекрасного майстра модерну Е. Брадтмана для купця С. Аршавського. Більш докладно варто розповісти про головну київську богодільню - Сулимівських богоугодних закладах (Лютеранська 16). Ще в 1833-1835 роках цей будинок збудував А. Сулима, далекий родич легендарного гетьмана Івана Сулими. Він був одружений з Уляною Вишневською. Помер Сулима в 1840 році. Вдова вийшла заміж за генерала артилерії Н. Ловцова. Дітей у неї не було, і вона подарувала садибу покійного чоловіка Благодійному товариству, яким завідувала княжна Катерина Олексіївна Васильчикова, дружина київського генерал-губернатора. Будівля не була відбудована повністю і після смерті господаря перебувала в запустінні. Вдова перебралася до садиби свого другого чоловіка. Кияни вважали, що будинок проклятий ворогами вдови, яка так успішно вийшла заміж. Проводили паралель і з поганим місцем - поруч був знищений лютеранський цвинтар. Як завжди, з’явилися свідки, які бачили, як вночі в порожніх вікнах будівлі блукають білі напівпрозорі фігури. Іноді на голови перехожих звалювалися кам’яні глиби, а під горищними перекриттями чувся дикий сміх. Як би там не було, а 23 вересня 1859 року в присутності імператора Олександра Другого будівлю, нарешті, освятили. Під керівництвом Катерини Олексіївни в Києві відкрилося сулимівське благодійне відділення, під дахом якого спочатку знайшли притулок понад 20 літніх людей, 10 незаможних учениць Фундуклеївської гімназії і стільки ж убогих вдів. Тут же була відкрита і їдальня дешевих обідів. У 1866 році в лівий торець будівлі за проектом губернського архітектора М.С. Іконникова дуже вдало вбудували церкву Олександра Невського, яку освятили 28 серпня 1866 року у свято Успіння Пресвятої Богородиці. Кажуть, привиди після цього заспокоїлися. На початку XX століття храм зовні дещо перебудували, надавши контурам купола псевдоросійського архітектурного стилю. Будівля виявилася настільки величезною, що Васильчикова вирішила помістити пенсіонерів богодільні в інше приміщення на території садиби, а власне в Будинку Сулими зробила 24 дешеві квартири для бідних. У лютневу ніч 1868 року в будинку сталася страшна пожежа. Зима була лютою, і, звичайно ж, просто перегрілися залізні печі. Жертв не було, але верхній дерев’яний поверх згорів повністю, а від нижнього поверху залишився лише кам’яний кістяк. На щастя, збереглися флігелі. Дітей-погорільців розмістили в будинках генерал-губернатора і цивільного губернатора, у приватних осіб. Поспіхом відновлювали будівлю і церкву. 17 вересня 1868, в день народження нової головуючої Товариства Любові Іванівни Безак - дружини київського генерал-губернатора Олександра Павловича, незадовго до його смерті 30 грудня, будівлю освятили знову. Відновив будівлю за свої кошти купець 1-ї гільдії Іван Андрійович Толлі. Після пожежі від початкового вигляду будівлі залишилося майже нічого. Тут була влаштована безкоштовна школа ручних виробів, відкрито магазини з продажу виробів мешканців богодільні. У травні 1870 року в нижній частині садиби, де вона виходила на Кругло-Університетську вулицю, був закладений ще один благодійний будинок. Він зводився в дуже непростому місці. Новий благодійний будинок був освячений в наступному році. Грошима допомогли багато промисловців, у тому числі власник Курсько-Київської «залізяки» фон Мекк, митрополит Арсеній, сім’я Терещенків та інші. У наступному році будівля постала у всій красі. У ній було 55 житлових кімнат на 200 осіб. Закупили необхідні меблі, білизну і т. п. Провели необхідні роботи по зміцненню схилу гори. Імператриця Марія відвідала цей будинок і була в захваті ... Сулимівка розросталася і перетворилася на ціле містечко з їдальнею, ремісничою школою, побутовими і спальними корпусами. Про неї дбали купці, гласні Думи, за традицією - дружини губернаторів. У 1919 році Сулимівка була закрита, а нечисленні її мешканці дуже похилого віку - викинуті на вулицю. У 1923 році більшовики знищили школу, домову церкву і всі інші культові споруди Сулимівки. До 1928 року всі будівлі колишньої богодільні були перероблені під комунальні квартири. В період радянської влади вулиця носила ім’я Ф. Енгельса; в даний час їй повернули її історичну назву. За матерiалами книг Віктора Киркевича «Моє Місто-Кіевъ» та Олександра Анісімова «Скорботна нечутливість» Агентство нерухомості Терен Плюс пропонує послуги з оренди квартири подобово на вулиці Лютеранській. Для довгострокової оренди доступна двокімнатна квартира на вулиці Лютеранській у будинку 11а

Прогулянковим кроком. Затишні місця Киева.

Наше агентство нерухомості завжди з радістю готове запропонувати Вам квартири в подобову оренду в Києві, щоб Ви змогли насолодитися київськими краєвидами, пам’ятниками та алеями, практично не виходячи зі своєї квартири. Якщо Ви вирішите залишитися в Києві надовго, Вашій увазі ми запропонуємо квартири в довгострокову оренду в центрі Києва. Також представляємо Вашій увазі послугу Управління Нерухомістю, яка дозволить з легкістю отримувати високий стабільний дохід, не докладаючи великих зусиль. Як добре Ви знаєте Київ? Чи здогадуєтеся Ви про кількість таємниць, які приховує це місто? А знаєте, скільки їх існує на самих відкритих місцях? Повірте, Київ - це чарівне місто, загадки якого постійно хочеться відкривати. Завдяки інтернету у Києві залишається все менше таємниць, оскільки з мережі в оффлайні регулярно просочуються явки-паролі нових туристичних секретів. Тим не менше, навіть простудіювавши безліч блогів і склавши чіткий маршрут прогулянки, Ви цілком можете пропустити багато цікавого. Найвідоміші з них - це, мабуть, Пейзажка, Їжачок і круки. Про них багато написано, їх багато фотографували і, можна сказати, заочно внесли до списку київських так званих must see місць. Пейзажка - це Пейзажна алея і чудовий дитячий майданчик з надзвичайними котами і героями твору «Аліса в Країні Чудес». У зв’язку з відкриттям парку сучасного українського мистецтва під назвою Kyiv Fashion Park, вважається, що туристи будуть здійснювати на Пейзажну якесь паломництво, щоб долучитися до прекрасного. Моя порада - гуляйте по Пейзажній алеї в будній день і бажано вранці до початку спеки. У цей час там мало людей, приємна атмосфера і особливо разючий контраст з "часпіковим" настроєм Великої Житомирської. А ще пройдіться вздовж Пейзажки, роздивіться дитячий майданчик біля музичної школи. Там теж живуть милі тварини, хоча цей шматочок алеї не так відомий, як майданчик з котами. Їжачок - це той самий Їжачок у тумані, який іде в гості до друга Ведмедика, щоб рахувати зірки, і несе йому в торбинці малинове варення. Це, напевно, найвідоміше творіння скульптора Скретуцького, адже саме воно принесло Костянтину славу, а ім’я самого творця перетворило на бренд. Їжачок живе на перехресті Рейтарської і Золотоворітської. Він рідко буває на самоті - там завжди багато туристів, охочих з ним сфотографуватися. Ну а круки - це живі птахи, що живуть у дворику на вулиці Рейтарській. 4-річна крукиха, яка живе окремо, любить увагу і переживатиме, коли ви будете залишати подвір’я. Пара птахів, що живуть у клітці, складають шлюбний союз 28-річного Корбина і 34-річної Карлуші. Остання теж обожнює увагу, але може показувати характер, тому бережіть пальці. Якщо пощастить зустріти там товариського господаря птахів, розпитайте його про вихованців. А як же інші міські таємниці? Розкажу про декілька не дуже розкручених і менш багатолюдних. Перша знаходиться недалеко від самої Пейзажки. Це територія Київського художнього інституту, а точніше, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. По-перше, там дуже зелено, спокійно, є лавочки. Посидіти в тиші і відсторонитися від метушливих справ у Вас гарантовано вийде. По-друге, скульптури - це роботи студентів. По-третє, там є кілька дуже милих пам’ятників. Наприклад, пам’ятник Марії Приймаченко - настільки зворушливий і ніжний, що не розчулитися просто неможливо. Геніальна українка без художньої освіти підкорила весь світ роботами в жанрі наївного мистецтва. Сам Пікассо захоплено ахав, розглядаючи її роботи, а 2009 рік ЮНЕСКО оголосила роком Марії Приймаченко. Там же Ви побачите і міні-Либідь, яку всі знають як пам’ятник засновникам Києва в парку Примакова. Маленька фігурка стоїть на задвірках художнього інституту. Посидівши трохи на території Академії образотворчого мистецтва, прогуляйтеся вниз по вулиці Смирнова-Ласточкіна, яка тепер називається Вознесенським узвозом. Але перед цим варто подивитися на греко-католицьку Василівську церкву. Нова архітектура храму вражає польотом фантазії і формою куполів, але особливо цікаві поручні. Якщо придивитися, можна побачити фігури паломників, що прямують до церкви - гарне кування робить сходинки не такими простими. А зовсім поряд з храмом знаходиться найстаріший київський міст. Він стоїть там з 1897 року. Правда по ньому вже давно не їздить транспорт, він тільки для пішоходів. Хоча Ви там побачите рейки. Так-так, саме рейки. Там колись ходив трамвай до спиртового заводу, гілка йшла від вулиці Артема. Рейки зняли у зв’язку зі спорудженням будинку Торгівлі на Львівській площі. Частину з них демонтували, частину закатали в асфальт разом з бруківкою. Пустивши сльозу на згадку про сумну долю київського трамвая, розглянувши у всіх деталях Василівську церкву, і відпочивши в зеленій зоні академії, вирушаємо в сторону галасливого, гучного і метушливого Подолу, щоб звідти попрямувати на одну з київських гір. На Щекавицю можна піднятися по вулиці Олегівській. По суті це теж узвіз, але називається він все-таки вулицею, тому йдемо вгору. Нас зустрінуть кілька милих старорежимних приватних будиночків, де можна помилуватися різьбленими карнизами і старими віконницями. А трохи далі увагу найбільш спостережливих приверне сучасний будиночок, арка якого викладена дореволюційною жовтою цеглою. У минулі часи цегляні заводи ставили на партіях свої штампи. Нарахувавши більше двадцяти різних штампів і потайки доторкнувшись до історії, можна сміливо рухатися далі в пошуках інших київських таємниць. Київська мечеть давно перестала нею бути, але все одно вражає своєю, не характерною для Києва, архітектурою. За бажанням можна зайти всередину, оцінити оздоблення храму, яке кардинально відрізняється від більш звичної для ока розкоші православних храмів. Цілком можливо, що після закінчення будівництва цього комплексу мечеть буде виглядати багатшою. За мечеттю є вихід на чудовий оглядовий майданчик. Вас вразить панорама на 270 (!) градусів. Можна завбачливо прихопити з собою ковдру і залишитися милуватися вечірнім видом на Київ. Зроблю уточнення: перед Вами відкриється не стара частина міста. Однак повірте, коли стемніє, місто почне Вам підморгувати вогнями, і Ви оціните, наскільки гарний цей оглядовий майданчик. Взагалі, територія Татарки, яка і починається від Щекавиці, дуже сприятлива для пізнавальних міських прогулянок. Це дуже тихий район зі старими будиночками, радянськими панельками і новобудовами, які дивним чином доповнюють одна одну. Пам’ятайте: там достатньо виходів на гори, з яких відкривається щоразу новий вид на Київ, зокрема, на Поділ і Пласку частину (від Верхнього і Нижнього валів у бік станції метро Тараса Шевченка). Таким ось цікавим способом - не по заїждженій і галасливій вулиці Артема, а по тихих кварталах Татарки - Ви дійдете до Подільського узвозу. А якщо вас ще не полишили сили, то можна відкрити для себе Куренівку, Мостицький квартал і багато-багато іншого. Київ залишається чудовим містом, повним секретів і просто милих моментів. Оригінальні піші маршрути - відмінна ідея для тих, хто хоче розгледіти приховану за сучасними будівлями справжню суть цього старовинного міста. Анна Шевчук, «Ваші гроші» № 7 2011 р.

Чи варто звертатися за послугами до агентств нерухомості?

Хоча б раз у житті перед нами стоїть завдання купити або орендувати нерухомість. Варто це робити самим або краще довірити цю роботу професіоналам? Таке ж питання задає собі і власник квартири, який хоче в найкоротші терміни і з мінімальними ризиками здати свою квартиру в оренду або продати. У цивілізованих країнах, де люди цінують якісну роботу і свій час, багато хто приймає рішення звернутися до професійних ріелторів. У нас в країні ще існує спокуса все зробити самому і заощадити. Інтернет-ресурси сьогодні переповнені рекламою агентств нерухомості, які пропонують свої послуги. До кого ж звернутися? В першу чергу, Ви повинні розуміти, що в ріелторському бізнесі, як і в будь-якому іншому, існує спеціалізація. Є ріелтори, які спеціалізуються на роботі в центральних районах, і природно, що вони краще там орієнтуються, знають ситуацію на ринку, особливості будівель і реально оцінюють об’єкт нерухомості. Тому, якщо Ви хочете купити або здати в оренду квартиру в центрі, краще працювати з агентством або ріелтором, який спеціалізується на роботі в центрі міста. Крім того, ріелтори поділяються на тих, які спеціалізуються на оренді нерухомості, інші - на продажу. Це важливий момент і вимагає від ріелтора володіння професійними знаннями та досвідом. Також існує поділ за сегментами ринку нерухомості: офісна нерухомість, житлова нерухомість, заміська нерухомість, подобова оренда. Під час вибору агентства обов’язково зверніть увагу на спеціалізацію. Її відсутність і всеїдність - це перша ознака непрофесіоналізму. Якщо Ви працювали з ріелтором і залишилися незадоволені його роботою, то швидше за все Ви не врахували цей важливий фактор. Розглянемо переваги і користь роботи з агентствами нерухомості в різних сегментах ринку: Оренда квартир подобово: якщо Ви приїжджаєте до Києва і Вам необхідно орендувати квартиру на декілька діб, куди Вам звернутися - в агентство нерухомості або безпосередньо до власника? Звертаючись безпосередньо до господаря квартири, Вами оволодіває ілюзія, що заплатите менше. Ви вважаєте, що агентство виставить рахунок, куди включить свої комісійні. Але за таким принципом вже давно не працюють. Зараз агентства нерухомості частіше пропонують квартири в суборенду, орендуючи їх у власника, або свої власні. Природно, що немає сенсу виставляти комісійні. Тому часто можна бачити рекламні гасла: здам квартиру в оренду без посередників і комісійних. Але уявіть собі, що Ви домовилися про оренду квартири з власником, забронювали її заздалегідь, прилетіли до Києва, і тут з’ясовується, що в будинку немає води. Це досить типова ситуація. Власник не має іншої квартири, яку він може Вам запропонувати натомість. Така ж ситуація з різними несправностями, доступом до мережі інтернет. В агентстві Вам завжди допоможуть і вирішать Ваші проблеми, тут великий вибір квартир, цілий штат фахівців і немає мовного бар’єру. Звертайтеся в агентство нерухомості - тут більше гарантій надійності і кращий рівень сервісу, і не факт, що Ви заплатите більше! Оренда нерухомості. Послуги агентства нерухомості знадобляться Вам, якщо Ви вирішили зняти квартиру в центрі Києва на тривалий термін. Звичайно, Ви можете заперечити і сказати, що сьогодні можливо і самому підібрати собі квартиру в оренду, так як в інтернеті повно прямих пропозицій від власників. Так, така можливість дійсно є. Питання в тому, як розібратися з ринковою ситуацією і підібрати такий варіант, який буде оптимальним для Вас і за ціною, і за якістю, і при цьому дозволить заощадити Ваш час? Як правильно скласти Договір оренди і врахувати всі важливі для Вас питання: якість ремонту, оплату комунальних платежів, меблювання та оснащення квартири? У якій валюті та за яким курсом зафіксувати орендну плату, як застрахуватися від коливань валют, змін законодавства або виникнення форс-мажорних обставин; як убезпечити себе при розірванні Договору оренди, повернути страховий депозит? Коли все добре, консультант не потрібен. Але коли виникають складнощі або суперечки, Вам не обійтися без ріелтора. Чи не краще відразу працювати з професіоналом і зменшити свої ризики, зберегти час і в кінцевому результаті гроші? Продаж нерухомості. Якщо Ви хочете купити квартиру в центрі Києва, то допомога професіоналів у сфері нерухомості Вам просто необхідна. Напевно Вам відомі приклади ошуканих людей, які інвестували гроші в нерухомість і, в результаті, залишилися з розколеними ночвами. Я сумніваюся, що вони користувалися послугами професійних ріелторів. Під час покупки нерухомості кожен з нас потребує поради професіонала. Українське законодавство не досконале і покупець завжди має певні ризики. Оцінити їх і убезпечити Вас може досвідчений ріелтор. Якщо Ви хочете купити квартиру для подальшої здачі в оренду, ріелтор-фахівець у сфері оренди нерухомості зможе оцінити інвестиційну привабливість об’єкта, оцінити перспективи ринку, дати поради з перепланування квартири, ремонту, устаткування і оснащення. Тут не обійтися без професійного ріелтора. Управління нерухомістю. Якщо у Вас є нерухомість, але немає можливості або часу нею займатися, то саме для Вас існує послуга Управління нерухомістю. Фахівці агентства нерухомості проконсультують і нададуть технічну допомогу, організують ремонт, усунуть несправності, сплатять комунальні рахунки, представлятимуть Ваші інтереси в ЖЕКу та інших службах. Якщо Вам необхідно здати квартиру в оренду, Ви отримаєте професійну допомогу і підтримку, а орендарі - турботу і увагу. Отже, чи варто звертатися в агентство нерухомості - вибір за Вами. Переваги роботи з професіоналами очевидні. Головне - зробити правильний вибір! Агентство нерухомості "Терен Плюс" - оренда і продаж нерухомості в центрі Києва. Оренда подобово в центрі Києва. Управління нерухомістю. Релокаційні послуги. Ми працюємо для Вас з 1996 року.

Квартира в оренду на Хрещатику. Історія вулиці. Частина 3

Вулиця Хрещатик В наступному кварталі по цій же стороні збереглись будівлі, цікаві не стільки своєю архітектурою, скільки історією. Так, у будинку №40 знаходився готель – «Кане», названий за прізвищем власника. Тут зупинялися М. Врубель, П. Саксаганський. На початку 1918 року мешкав Павло Скоропадський, тоді ще він не обіймав посаду гетьмана. В цій же будівлі знаходився «Гастроном», який довгий час був центральним у Києві. Будинок №42 в свій час належав Ользі Дьяковій – онучці київського голови Ейсмана. Пропонуемо Вам квартиру за адресою Хрещатик 32. Будівля №52 колись була прибутковим купецьким будинком, де здавалися в оренду недорогі квартири. Коли в моду увійшов сінематограф, тут був глядацький зал. В 1922 році в цьому приміщенні розмістився Музично-драматичний інститут імені Лисенка. Довгострокова Оренда квартир Добова Оренда квартир На протилежному боці вулиці центральний ансамбль післявоєнних забудов Хрещатика формує будинки №23, №25 і №27 1951-1957 років. Автори – Добровольський, Малиновський і Петрушенко, використавши ступінчастість рельєфу, змогли успішно розташувати будівлі. В ансамблі домінує будинок №25, який через перепад висот піднятий над рівнем вулиці на 16 метрів, і має симетричну ступінчасту композицію. Центральний чотирнадцятиповерховий об’єм завершується фронтоном і вежею зі шпилем. До нього від тротуару ведуть багатомаршеві сходи. В цьому, в той же час найвищому житловому будинку Києва, знаходились майстерні кращих художників України – Т. Яблонської і М. Глущенка, мешкав оперний співак-баритон С. Козак. Будинки №23 і №27 – ідентичні за своєю архітектурою – одинадцятиповерхові, вежоподібні. Вони стали ніби символом післявоєнної забудови центральної вулиці міста. В цьому районі не збереглася будівля, де з 1914 року розміщувався популярний Інтимний театр з камерним залом. На його сцені виступали ще молодими співаки О. Вертинський і Л. Утьосов, читав свої твори І. Бунін. В 1926 році ця будова була віддана єврейському театру. Будівля метрополітену «Хрещатик» - це не тільки пам’ятник архітектури, але й техніки. Це одна з перших станцій відкритого в 1960 році київського метрополітену. Слідом за цим знаходиться ряд будинків «Пасажу». По його обидва боки стоять семиповерхові будинки №13, №17 і шестиповерховий №15. В. Некрасов мешкав тут з 1950 року майже 14 років, доки його не вигнали з країни. В кінці 1910 правління страхового товариства « Росія», якому належала значна земельна ділянка біля Хрещатика, вирішило забудувати його по периметру грандіозним торгівельно-житловим прибутковим комплексом. Будівельні роботи велися з 1913 по 1915 рік. Але війна не дала можливості добудувати заплановані будинки з боку центральної вулиці. Це було виконано невдовзі після Другої світової війни. Фасади пасажу рясніють пам’ятними дошками про тих, хто тут мешкав – оперні співаки Б. Гмиря, М. Гришко, І. Паторжинський, лікар А. Міхньов, літератор І. Нехода. Квартира в оренду на Хрещатику. Історія вулиці. Частина 1 Квартира в оренду на Хрещатику. Історія вулиці. Частина 2

Квартира в оренду на Хрещатику. Історія вулиці. Частина 2

вулиця Хрещатик Розпочнемо прогулянку по Хрещатику з Європейської площі, де в ХVIII столітті сформувалися перші забудовані ділянки. Таку традиційну назву вона отримала від готелю «Європейський», який у середині XIX століття був побудований за проектом О. Беретті. У ньому зупинялися М. Костомаров, І. Мечников, Ф. Тютчев. Раніше на цьому місці був театр, де виступали М. Щепкін і П. Мочалов. У 1851 році він згорів; залишилася тільки Театральна вулиця – початкова назва Хрещатика. Якщо центральна вулиця лише тричі змінювала назву, то Європейська площа частіше - Кінна, Царська, III Інтернаціональна, Сталіна, Ленінського комсомолу. У 1982 році на колишньому місці розташування готелю був побудований музей Леніна, зараз - Український Дім. Ми з радістю пропонуємо Вам кращі квартири на вулиці Хрещатикна тривалий термін. Також скористайтеся послугою подобової оренди у центрі Києва. Одна з наших кращих квартир по вулиці Хрещатик Хоча Хрещатик і досить невелика вулиця, на ній зосереджена велика кількість історичних і культурних будівель. Майдан Незалежності - головна площа Києва і держави в цілому. Вона з’явилась в ХI столітті перед одними з трьох київських воріт - Лядськими, які в 1240 році були зруйновані ордами Батия. Колись це місце називали «Козячим болотом» або в простолюдді - Козинка, оскільки раніше тут було мілке і брудне болото. Минаючи Майдан Незалежності, зупинимося на його будівлях, розташованих відразу біля Головпоштамту. Особливу увагу привертає незвичайний дугоподібний вигин семиповерхового адміністративного будинку №24 (1957 рік). Він колись славився своїми книжковими і нотними магазинами. До революції тут розташовувався «Гранд-Готель», найрозкішніший на той час. Саме тут зупинявся бразильський імператор Педро II, який подорожував в 1876 році по Європі. Тут же знаходилася крамниця знаменитих кондитерів Балабух. Іспанський герцог Монпансьє - теж постоялець «Гранд-Готелю», вивіз кілька пудів їх солодощів. На місці наступного будинку - №28\2 раніше була будівля з симпатичною кутовою вежою. Побудовано його було в 1903 році В. Городецьким. У ньому знаходилося Перше російське страхове товариство, а внизу працювало популярне кафе «Жорж». Саме тут 24 вересня 1941 року стався перший вибух. Будівля під номером 34 була побудована в 1913 році. У магазині «Порцеляна-фаянс», що знаходився в цьому будинку, можна було ознайомитися і придбати прекрасну продукцію українських заводів, але, на жаль, магазину вже немає. До війни на цьому місці розташовувався Старий пасаж - дві триповерхові паралельні будівлі ХIХ століття, перші поверхи яких до революції використовувалися як магазини, тут же був невеликий зал сінематографа. У цьому ж кварталі знаходився найрозкішніший кінотеатр міста А. Шанцера. Нині на його місці стоїть масивна будівля Київради - Хрещатик 36. Останній будинок в межах кварталу - Центральний універмаг. Його основу складає споруда, зведена в 1939 році, значно перебудована після війни, з дотриманням стилю загальної забудови вулиці. Квартира в оренду на Хрещатику. Історія вулиці. Частина 1 Квартира в оренду на Хрещатику. Історія вулиці. Частина 3 За матеріалами книги В. Киркевича « Моє місто – Кіевъ»

Квартира в оренду на вулиці Городецького. Історія вулиці.

Наприкінці XIX століття ділянку землі, що лежить між сучасними вулицями Хрещатик, Інститутська, Банківська та Лютеранська, належала професору університету святого Володимира Ф. Ф. Мерінгу, і носила назву "Садиба Мерінга". Краї кварталу, розбиті на дрібні садиби, належали дрібним власникам. Мерінг володів десятьма десятинами землі. Там знаходилися прекрасний сад і озеро, на якому взимку влаштовували каток. Частину садиби перетинали яри. Агентство нерухомості Терен Плюс пропонує послуги з оренди квартир на вулиці Городецького. В даний момент ми можемо запропонувати квартиру по Городецького 9. Після смерті Мерінга в 1897 році велика територія його садиби дісталася одній з будівельних компаній. На величезній незабудованій території розгорнулися роботи зі створення мережі нових вулиць. Домобудівне товариство проклало тут Миколаївську, Ольгінську, Мерінгівську і Нову вулиці, які після остаточного облаштування були передані у власність міста. Як належало, вулицю, яка йшла від Хрещатика, назвали на честь правлячого царя - Миколаївською. Потім довгий час вона носила ім’я К. Маркса, в останні роки - В.Городецького, який зводив тут будинки. Мало хто знає, що під час окупації вона була названа ім’ям німецького архітектора Г. Шлейфера, який найбільше побудував на цій вулиці. Вже до осені 1897 половина Миколаївської вулиці була забудована гарними багатоповерховими будинками. На розі Хрещатика та Миколаївської знаходиться чотириповерхова будівля оперної студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, колишня консерваторія. Це будова з концертним залом в класичному стилі, можна сказати, останнє спорудження цього, пануючого півтора століття, стилю. У комплекс Національної музичної академії входить також суміжний навчальний корпус. Колись це був «Континенталь» - найдорожчий і елітний готель Києва. Його архітектори - Г. Шлейфер, Е. Брадтман і В.Городецький, за проектом яких в 1897 році було закінчено будівництво, ефектно оформили будинок у стилі неоренесансу. У ньому зупинялися літератори І. Бабель, К.Бальмонт, І. Еренбург, О. Мандельштам, В. Маяковський, співаки Л. Собінов, Ф.Шаляпін, театральні діячі В. Мейєрхольд, К. Станіславський. Відразу за готелем з 1903 року розташовувався цирк Крутикова, який вміщав до 2000 глядачів. Це найбільш містка будівля міста стала в революційні роки місцем проведення мітингів і зборів, тому в квітні 1918 року тут обрали гетьманом України П.Скоропадського. Затвердження його «народом» в цьому почесному званні відбулося на площі Б. Хмельницького. На місці цирку, зруйнованого у воєнні роки, в 1964 році з’явився широкоформатний кінотеатр «Україна». Наступний будинок № 9, відомий під назвою «будинок Гінзбурга», незважаючи на численні втрати архітектурних деталей, вражає еклектичним декором. Ця будова зводилася як власність відомого київського будівельного підрядника Л. Гінзбурга, що поставив завдання великою кількістю античних статуй, безліччю грифонів, рослинними орнаментами показати потенційним замовникам широкі можливості своєї фірми. Нижні поверхи були призначені для шикарних магазинів високого рівня. Сусідній будинок № 11 будувався під впливом В. Городецького в два етапи: початковий обсяг - в 1897 році, і в стилі модерн - в 1911 році. Тут в передреволюційні роки і під час Громадянської війни розміщувався літературно-артистичний клуб, згодом - профспілка працівників мистецтв, в якому перебували майже всі представники творчої інтелігенції довоєнного Києва. Будинок № 13, прикрашений в стилі неоренесансу, трохи дивує датою «1884», адже відомо, що забудова цих вулиць відбувалася пізніше. Цю цифру поставили на замовлення І. Кімаєра, власника фірми меблів, заснованої саме цього року. Фабрика займала флігель, в самому будинку розташовувався його фірмовий магазин. Тепер тут Міністерство юстиції, а в самому будинку, що досить незвично, розташовується один із входів станції метро «Хрещатик». Тільки на старій листівці можна побачити зображення Промислового банку, яке до нашого часу не дійшло. У глибині колишньої садиби за проектом Шлейфера і Брадтмана було збудовано будівлю театру. Глядацька зала була пишно прикрашена ліпними прикрасами і живописом. У перші роки тут виступала драматична група, організована відомим актором і режисером Н. Соловцовим. У його театрі грали актори, що прославилися згодом на московській сцені - С. Кузнєцов, Л. Леонідов, М. Тарханов та інші. Під час київських гастролей на сцені театру танцювала геніальна балерина А. Павлова. Зараз у цьому будинку знаходиться Національний академічний драматичний театр імені І.Франка. Тут же на площі, названій іменем українського письменника, знаходиться пам’ятник, споруджений на честь його сторіччя. Раніше площа перед театром називалася Миколаївська. Як вже говорилося, на цьому місці був ставок, а взимку - каток. Тепер тут сквер з фонтаном. Сквер знаходиться біля підніжжя Кловського плато, на якому розташовувалися аристократичні Липки. Сквер дуже любили відвідувати і сидіти в затінку дерев знамениті актори В. Дальський і Н.Яковченко, який приходив зі своєю вірною собачкою. У 2000 році цього неординарного артиста разом з таксою втілили у бронзі. Яковченко сидить на лавці, а біля нього собака Фанфан. Автор пам’ятника - В. Чапелік. На площі І. Франка будинок № 5 колись був будівлею VIII гімназії, де навчався великий артист балету С. Лифар. У наш час вулиця є такою ж фешенебельною, як і на межі XIX-XX століть. За матерiалами книг В. Киркевич «Моє місто - Кіевъ»